Незважаючи на те, що папір, була відома досить давно, вона не використовувалася як упаковки з причини своєї дорожнечі і складності виготовлення. У ті часи для зберігання сипучих продуктів використовувалися бавовняні, шкіряні або джутові мішки.

І лише на початку XVIII століття, завдяки стрімкому розвитку паперової промисловості в Європі, вартість паперу впала настільки, що стало вигідним використовувати папір як пакувальний матеріал.
Паперовий пакет швидко витіснив своїх своїх матер’яних і джутових конкурентів, так як був легше, дешевше та й красивіше. Адже в той час розвиток друкарні вже дозволяло наносити на поверхню паперу не тільки написи але і найрізноманітніші зображення.

Відлік ери масового застосування паперової упаковки можна почати з 1852 року коли в Пенсільванії з’явився перший верстат для виробництва паперових пакетів. Протягом майже сотні років альтернативи паперові пакети практично не існувало.

Паперові пакети використовувалися скрізь: для упаковки борошна, зерна, тютюну, чого завгодно.

А, завдяки винаходу технології виготовлення пакетів з плоским дном в 1870 році (винахідник Лютер Кроуелл), паперовий пакет ще більш зміцнив свої позиції як універсальна упаковка.

Так тривало до 1957 року, коли в США була запущена перша автоматична лінія з виробництва поліетиленових пакетів з бічним швом.

Здавалося б історія повторюється і «золотий вік» паперового пакета добігає кінця.

Але немає. У багатьох сферах паперова упаковка все так само не має альтернативи. А розвиток технологій призвело до появи комбінованої упаковки (ламинированая і фольгування паперова упаковка).

В даний час паперовий пакет міцно тримає свої позиції на ринку упаковки, а більш висока екологічність в порівнянні з поліетиленовими аналогами говорить про прекрасні перспективи в майбутньому.

Читати далі